13.04.2012р.
УАК: Україна на порозі „молочного літа–2009”?
Тоді, у першому кварталі 2009 року, до України було імпортовано 6,9 тис. тонн масла та молочних жирів, що було більше відповідного показника 2008 р. у … 103 рази. І ціни на молочну сировину на внутрішньому ринку України літом 2009 року впали на 10 процентів у порівнянні з попереднім.
„Зараз, на світових ринках відзначається зниження цін практично на усі види тваринницької продукції, зокрема на молочні продукти”,- зазначає заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський. Цінова ситуація у 2011-2012 р.р., за деякими тенденціями, нагадує стан ринку у 2008-2009 рр., коли після пікового за ціновими показниками 2008 року відбувалося різке падання цін на молочні продукти майже до 2 разів.
Динаміка середньорічних світових цін на основні молочні продукти за період 2007-2012 рр., дол. США /тонну
Якщо ціна на імпортовані Україною молочні жири, у тому числі вершкове масло, за перший квартал 2011 р. складала 5,7 тис. дол. США за тонну, то поточного року – лише 4,8 тис. дол. США за тонну, знизившись на 15%. Цей факт, з урахуванням 55-ти відсоткового падіння експорту цієї продукції, говорить про серйозні труднощі із конкурентоспроможністю вітчизняних виробників. У такій ситуації переробники молока, цілком обґрунтовано будуть намагатися здешевити собівартість своєї продукції, у тому числі за рахунок зниження цін закупівлі молочної сировини у сільгоспвиробників. Подібна ситуація була у 2009 р., коли ціни на молоко знизилися на 10% по відношенню до 2008 р.
Виходячи із змісту звернення російських молочників до керівництва Росії, у них справи не кращі, хоча вони й отримують дотації на одиницю продукції і поки що не „скуштувати принад” членства в СОТ. Так сталося, що закупівельні ціни молочної сировини в Росії є вищими за ціни українського ринку, тому і молочна продукція там є дещо дорожчою, що підштовхує їхній Уряд ставити перепони на шляху імпортуї, тим самим підвищуючи ціни для російського споживача та роблячи російську молочну продукцію більш конкурентоздатною на внутрішньому ринку. Наглядним прикладом цього є труднощі із імпортом до Росії українських сирів. Наступним кроком можуть бути певні обмеження для продукції і білоруських виробників, хоча Республіка Білорусь є членом Митного Союзу.
Як показує практика, у подібних ситуаціях розвинені країни мають можливість та здійснюють державну підтримку галузі шляхом підвищення рівня дотацій, наданням експортних субсидій тощо. Країни, які не мають можливості надання суттєвої підтримки, задовольняються підвищенням імпортних мит та встановленням бар’єрів для імпортної продукції, що призводить до підвищення рівня внутрішніх цін на відповідну продукцію і створює „тепличні” умови для власних виробників, і їх проблеми перекладаються на гаманець й так не заможного внутрішнього споживача.
Україна ж, виконуючи зобов’язання перед СОТ, не має можливості збільшувати рівень тарифного захисту внутрішнього молочного ринку, а можливості бюджету не дозволяють підтримувати виробників молока на достатньому рівні. Єдине, що залишається – використання нетарифних методів захисту внутрішнього ринку від більш конкурентної імпортної продукції.
За результатами І кварталу 2012 р., в України у порівнянні із аналогічним періодом попереднього року вартість експортованої молочної продукції зменшилася на 24%. А обсяги експорту сирів усіх видів, у тому числі у зв’язку із забороною з початку лютого ц.р. їх експорту на територію РФ, скоротилися на 14%. Вартість імпортованої молочної продукції збільшилась на 82%, у результаті складення цих факторів позитивне сальдо зовнішньої торгівлі молочними продуктами в Україні скоротилось на 47%. На графіку видно, що обсяги імпорту збільшилися практично за усіма видами молочної продукції.
Імпорт молочної продукції до України за І квартал, тонн
Український Уряд декларує намагання підтримати виробників молока шляхом надання їм персональних виплат, скажімо, у розрахунку 500 грн. на 1 голову. Станом на 1 квітня 2012 року в Україні налічувалося 2,6 млн. голів корів. Для забезпечення таких виплат необхідно витратити 1,3 млрд. грн. коштів Державного бюджету.
Постає питання: „А наскільки ж ця сума є суттєвою для виробника?”, якщо врахувати, що у 2011 році середні витрати на 1 корову склали 9,5-10 тис. грн./рік, а виручка від реалізації молока від однієї корови за рік у кращому випадку сягала 12 тис. грн. Тож пропонована дотація, у разі безперешкодного її надходження від бюджету до гаманця виробника, становитиме лише 4,2%.
Для порівняння генеральний директор УАК Сергій Стоянов нагадує, що, наприклад, у 2010 році (останньому році її чинності у повному обсязі) дотація молочному скотарству від переробників молока за спеціальним режимом оподаткування ПДВ забезпечувала субсидування до 14% ціни реалізованого молока або 1.8 млрд. грн. на рік.
Враховуючи відсутність суттєвої державної підтримки виробництва молока, цілком ймовірно, що поточного року виробники молочної сировини, зокрема господарства населення, що виробляють 80% молока опиняться у вкрай скрутному становищі у зв’язку із можливим зниженням ціни на молочну сировину, як це було „молочного літа–2009”, та зростанням витрат на утримання худоби.
Аналітичний департамент УАК
|
| 
Чи отримують військовослужбовці задекларовані Державою виплати?
| |
Результати голосування
Ми тут...
|
